Цвергпiнчер – король мініатюрних порід

Особисто ми познайомились із цією чудовою породою на заняттях з ОКД, які ми відвідували разом із чотиримісячним щойно придбаним цуценям лабрадора. Сказати по правді, перше враження було двояким, тому що на вигляд собачка була дуже мила та, як зараз модно висловлюватись, «мімішна», але після спроби піти з нею на контакт виявилось, що не все так просто.

Зустрічаючись на заняттях два рази на тиждень із двома представниками цієї породи – дівчинкою-юніоркою та хлопчиком, вже сформованим кобельком, ми не могли не звернути уваги на їхні здібності до навчання та надзвичайну відданість своїм господарям.

Хоча ми зі своїм вихованцем на той час теж робили гарні кроки у дресурі, але все одно були захоплені цими маленькими і відважними службовими собаками, які могли дати фору навіть німецьким вівчаркам.

Так склалося, що хлопчик мінпіна, який приходив на тренування, виявився за сумісництвом вихованцем самого кінолога.

Тому, коли дружині набридло спостерігати за моїми досягненнями в кінології, вона твердо вирішила придбати і собі маленьку собачку. Ми перебирали багато порід і варіантів, але так склалось, що у знайомого було якраз цуценя цвергпінчера.

Порадившись та зваживши всі за та проти, ми прийняли рішення поїхати подивитись на цуценя. Коли нам тільки дали його до рук, то сказати, що ми розтанули – це не сказати нічого. Господар сказав, що нікому не буде його продавати, щоб ми подумали і все добре зважили, а якщо все-таки вирішимо – то щоби приїздили після свят і забирали. Тому що цуценяті потрібно було зробити ще одне щеплення, а це було 30 грудня, тобто за день до Нового року. Так ми і домовились, що ми повідомимо про своє рішення і приїдемо після Різдва. Це було великою помилкою, тому що вирішили ми все, ще не виїхавши навіть із населеного пункту, де живе господар цуцика, але повертатись було вже незручно (ніби ж домовились). Після довгих двох днів та майже безсонних ночей я зателефонував знайомому і сказав, що через годину ми будемо в нього, бо чекати вже не було сили. Так 3 січня у нас в родині з’явилося маленьке диво – Ассоль.

Життя та побут iз цвергпiнчером

Потім було багато днів тренувань, випробування на міцність нашого та її характеру, операція з купірування вух (тоді це ще не заборонялось КСУ). Та згодом цей час запам’ятовується та залишається у серці назавжди. Адже у природі так заведено, що якщо ти докладаєш багато зусиль та турботи в період становлення, будь то дитина, тварина чи навіть рослина, то в майбутньому пожинаєш плоди своєї праці зі сторицею.

Життя та побут із пінчером завжди викликає тільки позитивні емоції. Це веселі та життєрадісні собачки. Завдяки своєму мініатюрному розміру вони ніколи не завдають клопоту та не заважають будь-якій роботі по дому. Пінчери, які народилися в хороших розплідниках та виховані в нормальних умовах, мають міцне здоров’я, гарний імунітет та стійку психіку.

Завдяки цьому вони чудово уживаються з іншими тваринами, тому, якщо у вас є кішка, черепаха чи папуга, ви сміливо можете завести собачку цієї породи та не мати з ними ніяких клопотів.

У нас у сім’ї Ассоль, а по-домашньому – Ася, полюбилась одразу всім. Та здебільшого ця порода – однолюби: якщо вона обрала вас за свого господаря, то вже ніколи і ні за яких обставин не зрадить. Чудово граються з дітьми, та й діти їх дуже люблять – насамперед за невеликий розмір. У нас у родині була ситуація, коли у похресника моєї дружини одним із перших сказаних ним слів було саме «Ася». Після цього особисто для мене питання відносин «пінчер-дитина» було знято. Але нехай це не вводить вас в оману.

До сторонніх, а саме до людей, які не є членами вашої родини, ці собачки ставляться дуже прохолодно, насторожено, а іноді, якщо, на їхню думку, людина несе загрозу їм чи їхній родині, навіть можуть проявляти справжні якості охоронної собаки. Все ж ніколи не варто забувати, що це службова порода. Недарма є непоодинокі випадки отримання собаками породи цвергпінчер дипломів з ОКД та ЗКС.

Це відкриває для господаря цієї породи багато можливостей активного відпочинку зі своїм улюбленцем. Зараз в Україні справа з цим набагато краща, ніж раніше, у великих містах є навіть клуби та команди за інтересами. Крім кінологічного спорту (або з ним у симбіозі), ви можете займатись із пінчером і шоу-кар’єрою. Ми зі своїми пінчерами обов’язково відвідуємо кінологічні заходи на кшталт виставок з екстер’єру. Нам це подобається не тільки через те, що ми отримуємо призові місця, хоча, по правді, завжди приємно, коли твого улюбленця оцінюють високим балом. Такі заходи – це також і спілкування з однодумцями, заведення нових приємних знайомств та справжніх друзів. Якщо продовжити тему знайомств, то можу сказати із власного досвіду, що господарі пінчерів у нашій країні (принаймні ті, кого я знаю особисто) – це завжди приємні та дуже добрі люди. Напевно, ще і через те, що ці собачки – як детектори, вони відчувають поганих людей.

Утримання та догляд

Особливу увагу хочу приділити розповіді про утримання та догляд за пінчерами, тому що це питання зазвичай хвилює всіх людей, які звернули свою увагу на цю породу. Почну з шерсті, тому що це собака, і вона у неї, звичайно, є. Та, як я писав вище, ця порода – короткошерста, а якщо так можна висловитись – ультракороткошерста. Тому із шерстю у квартирі чи будинку проблем ніяких і ніколи не виникає. Періодів линьки ми майже не помічаємо, але одразу хочу доповнити: щоб у період линьки та і взагалі шерсть у собачки була гарна та не сипалась, потрібно, щоб ваш улюбленець отримував якісне харчування. У такому разі шерсть у пінчерів завжди блискуча та приємна на дотик, не потребує особливого догляду. Навіть якщо надворі не досить суха та чиста погода, вам не становитиме великих зусиль після прогулянки привести до ладу свого песика.

Люблять водні процедури як у домашніх умовах, так і у відкритих водоймах. Чудові плавці, після декількох пробних за-пливів відчувають себе у воді комфортно та впевнено. Швидко висихають після купання, знову ж таки завдяки короткій шерсті. Можна час від часу купати зі спеціальними шампунями для собак, але вони повинні бути високої якості, та і робити це часто не варто. Ще одна перевага короткої шерсті пінчерів – це те, що вона переважно не викликає ніяких алергій, якщо не брати людей із, так би мовити, клінічними випадками.

Другим питанням після догляду за зовнішнім виглядом особисто для себе вважаю годування собаки. Те, що воно має бути якісним та поживним — це аксіома і не підлягає навіть обговоренню. Пінчери у цьому плані — універсали, тому що вони чудово їдять і при цьому мають гарну форму як на сухому кормі, так і на звичайній натуральній їжі.

Особисто ми годуємо своїх собачок здебільшого сухим кормом, але із додаванням натуральних підкормок та вітамінів.

Корми рекламувати немає потреби – зараз в Україні дуже широкий їх вибір, та скажу тільки те, що потрібно обирати тільки корми суперпреміум-класу. Невеликий список того, що ми даємо із натуральних продуктів харчування, – це кисломолочна продукція, яловичина, перепелині яйця, овочі та фрукти. Думаю, всі і так прекрасно розуміють, що гарне та якісне харчування – це фундамент доброго самопочуття та здоров’я не тільки собак, але і всіх живих створінь. Та не варто забувати одну просту істину: все добре в міру. Комплексно із харчуванням ваш годованець має отримувати достатньо води для пиття, взагалі чиста та гарної якості вода завжди має бути у вільному доступі для тварини.

Пінчери споживають небагато як води, так і їжі, тому і необхідність у вигулі для їхніх особистих потреб не постає дуже гостро. I взагалі із власного досвіду можу сказати, що прогулянки із собачками саме цієї породи приносять одне задоволення. Привчання їх до туалету, як у маленькому віці до пелюшки, так і в подальшому до вулиці, проходить дуже швидко та невимушено. Це зумовлюється високою охайністю пінчерів як таких – вони люблять все чисте, випране, а перестелене ліжечко ніколи не залишається ними не поміченим. Тому саме завдяки цим якостям вони швидко починають не тільки терпіти до прогулянок на вулиці, але і самі проситися на вигул. Пінчери загалом, як і всі інші породи собак, дуже люблять прогулянки, але, за моїми спостереженнями, у них є особливість. Це порода, яка любить гуляти саме з господарем, тобто якщо ви в похмурий та не зовсім веселий день будете ніжитись до обіду в ліжечку, ваш пінчер із задоволенням складе вам компанію. Та і взагалі вони не дуже у захваті від прогулянок у погану погоду: вибігають на вулицю, швидко роблять свої справи та всім своїм видом натякають на те, що пора у теплу оселю. Але якщо ви – людина активна та полюбляєте відпочинок, не сидячи на одному місці, то пінчери також створені саме для вас – вони витривалі, активні, люблять подорожувати і пізнавати все нове.

Чудово переносять тривалі переїзди на будь-якому виді транспорту, швидко пристосовуються до нової місцевості. Ми своїх собачок неодноразово брали на відпочинок на море, в гори та просто у подорожі в дику природу. Їхній мініатюрний розмір ніколи не бентежив людей, у яких ми винаймали житло на період відпочинку, тому ніколи не виникало питань із їх поселенням у різні готельні комплекси чи будинки відпочинку.

Саме тому пінчер ідеально підходить тим людям, які мріють про домашнього улюбленця, але не можуть собі цього дозволити через невелику житлову площу. Прекрасно проживають як у квартирі, так і у власному будинку. Єдине, для чого не підходить пінчер, так це для утримання його на вулиці за будь-яких обставин – вони мають перебувати у приміщенні.

Підсумовуючи все написане та власний досвід проживання із цими чудовими друзями людини, особисто я дійшов висновку, що така чудова порода, як цвергпінчер, підходить абсолютно всім, будь то молода сімя із маленькими дітьми чи люди похилого віку, яким просто потрібний улюбленець та товариш для прогулянок і спілкування. Адже разом із собачкою в домі ви отримуєте не тільки великий заряд ендорфінів завдяки їхній веселій вдачі та вселенській любові до вас, але і гарантоване покращення самопочуття, що зумовлене постійними прогулянками на свіжому повітрі, та велике коло друзів і однодумців серед прекрасних людей, які також є власниками собак. Адже давно відома істина, що погана людина собаководом бути не може.

P.S. Кращим за пінчера можуть бути тільки два пінчери…

Iван Iванович ГУНЬКО,
розплідник BRONZEBELL
Фото: Олена ГРЕБЕНЮК